Історія Пласту у Великій Британії почалася в 1929 році, коли в Манчестері протягом короткого часу існував пластовий гурток. Він виник після зустрічі українців з Манчестера з пластунами із Закарпаття, які брали участь у світовому скаутському з’їзді неподалік м. Биркенгед. Після Другої світової війни, у 1947 році, з прибуттям українських добровільних робітників до Великої Британії, серед яких були пластуни, почалося відновлення Пласту. Тадей Атаманюк та Кекилія Паліїв організували перші з’їзди пластунів, а у 1949 році в Брадфорді був обраний перший провід Пласту-ВБ.
За міжнародними правилами, Пласт-ВБ не міг офіційно існувати як українська скаутська організація, тому до 1975 року він носив назву Клуб Виховних Осель і Мандрівок (КВОМ). Лише у квітні 1975 року організацію перейменували на Пласт – Виховна Організація Української Молоді у Великій Британії, а пізніше на Пласт – Українська Скавтська Організація у Великій Британії. З кінця 1940-х років у містах з численними українськими громадами, таких як Брадфорд, Вулвергамптон, Дарбі, Лестер, Лондон, Манчестер, Ноттінггам, почали з’являтися осередки Пласту-ВБ – «станиці». Ці осередки проводили діяльність у приміщеннях місцевих Відділів Союзу Українців у Великій Британії (СУБ) чи Об’єднання Українців у Великій Британії, або парафій Української Католицької Церкви у Великій Британії (УКЦ-ВБ).
Пласт-ВБ організовує регулярні сходини молодших членів, заняття з скаутських ідеалів, української історії та культури. З 1950 року Пласт-ВБ щорічно організовує виховно-розважальні літні табори, які спочатку відбувалися в оселі СУБ «Сиденгерст» у Чіддінґфолді, а з 1966 року – в оселі «Верховина» в Північному Уельсі. З кінця 1990-х років станиці поступово ставали неактивними, але з 2005 року відновлено діяльність станиці в Лондоні, а в 2017 році – в Ноттінґгамі. Членство організації складається переважно з нащадків післявоєнних українських поселенців, проте в останні роки до Пласту вступають і діти іммігрантів з України після 1991 року.
Пласт у Великій Британії відіграє важливу роль у збереженні українських традицій та культури серед молоді діаспори, сприяє розвитку лідерських якостей, громадянської відповідальності та патріотизму, поєднуючи це з міжнародними скаутськими принципами.
